Медитація дає усвідомлення власного життя

І все ж таки однієї практики йоги не достатньо. Іноді потрібно просто посидіти і помедитувати в повній тиші. Справжній йог – володар емоцій , спокус, моменту, і потрібно час від часу зупинятися , щоб сфокусуватися на реальності, і в цей час ні про що не думати, а приймати, бути частиною. Тоді виникає медитація. Так само як виникає відчуття Трістани (медитації у русі) у практиці Аштанга йоги. Ми зосереджуємо погляд на точках дрішті, ми слухаємо як тече дихання наче шум океану , і ми вже нічого не помічаємо навкруги… Досвід такої практики допоможе нам зрозуміти своє тіло , відсікти зайве і заспокоїти розум. Приходить усвідомлення йоги і того,що можна зробити світ трішки кращим, адже з уважністю ми починаємо відноситись до себе, до свого тіла, перестаємо форсувати ,щоб не отримати травму, і в житті, за межами килимка, не втрачаємо відчуття присутності, розуміння своїх вчинків.

Скривлене, не йогічне оточення, яке впливає на наше життя, на жаль, було завжди і зараз також є. І саме для цього ми приходимо в йогу – щоб розчиняти проясняючи. Але, якщо працювати тільки з тілом, не займаючи розум, то розум продовжить направляти тіло по старій дорозі. Ноги самі підуть туди, де яскраво і боляче, думки покотяться клубочком туди , де були і до практики . Розглядаючи йогу як систему трансформації людини, здатну з хворого і скривленого зробити вільного і здорового , то стає зрозуміло , що справа далеко не в асанах. Без них, зрозуміло, що ніяк, і важливо пам’ятати , що ми працюємо так важко зі своїм тілом, проходячи через біль і відчай, але не для того , щоб воно стало ще більш міцнішім і здоровішим і ми крокували по дорозі своїх звичних помилок – а для того, щоб вибратися з них. А для того, щоб вибратися з них , потрібно хоча б усвідомлення тих неточностей, шорсткостей, помилок нашого життя. А для того , щоб усвідомити потрібно хоча б часу від часу медитувати і ні про що не думати , фокусуючи погляд на своєму тілі зсередини, слухаючи дихання, чи навіть музику, усвідомлюючи при цьому весь простір навколо себе і в собі як незацікавленої частинки у цьому просторі.

Як правило, результатом таких практик стає більш широке бачення свого власного життя і життя своїх близьких. Можливість подивитися не оцінюючи на те, що відбувається, приходить тільки в непорушній тиші. В іншому випадку , ми відчайдушно втікаємо від цієї безоціночної реальності , в якій немає его, немає образ, немає суперників, немає неприємних тем і не симпатичних людей, де всі конфлікти зводяться нанівець від точних дій однієї усвідомленої людини. Така уважність і чуттєвість може взятися тільки з кришталево чистої тиші розуму. Коли бачиш, те що відбувається, без фонового шуму особистих почуттів і переживань.

Таким чином, основний принцип йоги – ненасильство – береться з власної усвідомленості, уважності, бажанні в особистому духовному розвитку і розуміння, перш за все себе самого і світу навколо.